Ћ≥нгвоцид (мововбивство)

Ћ≥нгвоцид через демограф≥чну пол≥тику

ƒемограф≥чна пол≥тика щодо нашого народу зд≥йснювалась за принципом, в≥домим ≥з фольклорного гасла: "хай живе москаль на ”крањн≥, а хохол на —ахал≥н≥".
«араз захисники прав "русско¤зычного населени¤" вимагають запровадженн¤ в ”крањн≥ другоњ державноњ мови на т≥й основ≥, що в ”крањн≥ проживаЇ б≥льше одинадц¤ти м≥льйон≥в рос≥¤н. ƒо уваги не беретьс¤ н≥ той факт, що рос≥¤ни мають державну мову в –ос≥њ, н≥ те, що в ”крањн≥ вони з'¤вилис¤ в основн≥й мас≥ зовс≥м недавно.
” 1742 роц≥ в иЇв≥ на 20 тис¤ч мешканц≥в було лише 129 рос≥¤н Ч "великороссийских торговых людей".
ўоб позбавити козак≥в народноњ п≥дтримки, а заодно в≥дкрити шл¤хи на рим, атерина II видала у 1762 ≥ 1763 роках два ман≥фести про ≥ноземну колон≥зац≥ю ”крањни: вербувалис¤ серби, болгари, молдавани, греки, н≥мц≥ з ѕрус≥њ, јвстр≥њ та ≥нших крањн. ≤ноземц¤м давали по 60 дес¤тин земл≥ на душу, зв≥льн¤ли њх на «ќ рок≥в в≥д податк≥в, над≥л¤ли вс≥л¤кими п≥льгами, зокрема правом на куп≥влю украњнських кр≥пак≥в, ¤ке переходило на њхн≥х нащадк≥в. ўо ж до украњнц≥в, то вони мали безплатно вид≥л¤ти п≥дводи дл¤ перевезенн¤ своњх майбутн≥х пом≥щик≥в.
1777 року дипломат Ѕакун≥н розробив план: заселити кримськ≥ степи украњнц¤ми, на обжит≥ ними м≥сц¤ переселити рос≥¤н ≥з центральноњ –ос≥њ, а татар "вон из рыма". ” зд≥йсненн≥ цього плану брав участь генерал≥симус ј.—уворов, ¤кий за л≥чен≥ дн≥ виселив на п≥вдн≥ ”крањни 32 тис¤ч≥ душ≥ чолов≥чоњ стат≥ (≥нш≥ душ≥ не рахувались).
” 1820 роц≥ марк≥з √абр≥ель де астельно писав про украњнц≥в: "... „исленна ц¤ нац≥¤ прост¤гаЇтьс¤, починаючи в≥д кордон≥в ќрловщини до меж ”горщини ≥ займаЇ, майже без жодноњ м≥шанини, ’ерсонщину, ’арк≥вщину, частину урщини й ¬орон≥жчини, всю ѕолтавщину, „ерн≥г≥вщину, ињвщину, ѕод≥лл¤, ¬олинь, частину ћ≥нщини, б≥льшу частину √аличини Ч ≥ все це населенн¤ без жодноњ р≥зниц≥ в звича¤х ≥ норовах". —ьогодн≥ ж нам довод¤ть, що ’арк≥в Ч "исконно русский город", що до ќдеси "понаехало хохлацкое быдло" ("√олос ”крањни", 7.03.92), що украњнц≥ ƒонбасу за своњм характером ≥ звича¤ми ближч≥ до рос≥¤н, грек≥в ≥ татар, н≥ж до украњнц≥в ≥нших рег≥он≥в, що украњнсько-рос≥йська етн≥чна м≥шанина виникла спонтанно, сама собою.
«а законами в≥д 21 листопада 1869 року та 13 червн¤ 1886 року "¬ дес¤ти ѕ≥вденно-«ах≥дних губерн≥¤х особам рос≥йського походженн¤, виключаючи, однак, м≥сцевих уродженц≥в, надаютьс¤ доплати...". ÷е була плата за русиф≥кац≥ю. "≤ ¤к це не дивно, ще й тепер не скасовано цього закона...",Ч писав у 1918 роц≥ ≤.ќг≥Їнко.
ј ось дек≥лька статистичних даних по ƒонецьк≥й област≥ за рад¤нськ≥й пер≥од. ” 1926 роц≥ тут проживало 64,1 % украњнц≥в ≥ лише 26,1 % рос≥¤н. –ешту б≥л¤ 10 % становили ≥нш≥ народи. ” 1939 роц≥ украњнц≥ становили 59%, а рос¤ни Ч 31 %. як бачимо, стал≥нський геноцид 30-их рок≥в дав своњ насл≥дки. –езультативними ви¤вились ≥ дещо м'¤к≥ш≥ методи, ¤к≥ застосовувались у республ≥ц≥ п≥зн≥ше. ” 1989 роц≥ украњнц≥в у ƒонецьк≥й област≥ нал≥чувалось 50,7 %, а рос≥¤н Ч 43,6 %. «а 63 роки в≥дносна к≥льк≥сть украњнц≥в в област≥ зменшилась на 13,4 %, натом≥сть к≥льк≥сть рос≥¤н зросла на 17,5 %.
ѕро етапи ≥ насл≥дки демограф≥чноњ пол≥тики в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ даЇ у¤вленн¤ така статистика:

–≥к украњнц≥в рос≥¤н ≥нших
1926 80% 9,2% 10,8%

1959 76,8% 16,9% 6,3%

1970 74,9% 19,3% 5,8%

1979 73,5% 21,1% 5,4%

1989 72,7% 22,1% 5,2%

” 1926 роц≥ в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ (а це без √аличини, «акарпатт¤, ¬олинськоњ ≥ –≥вненськоњ областей, без украњнськоњ Ѕуковини ≥ Ѕесараб≥њ (п≥вденноњ) та без риму) сп≥вв≥дношенн¤ рос≥¤н до украњнц≥в становило пропорц≥ю 1:8,7, тобто на одного рос≥¤нина припадало майже дев'¤ть статис-
тичних украњнц≥в. ƒал≥ пропорц≥¤ зм≥нювалась таким чином: 1959 р≥к Ч 1:4,5, 1989 Ч 1:3,3. як бачимо, сп≥вв≥дношенн¤ зм≥нилось майже в три рази не на користь кор≥нноњ нац≥њ.
≤ ще два к≥льк≥сн≥ показники. ¬≥д 1926 до 1989 року рос≥йське населенн¤ ”крањни зб≥льшилось ≥з 2 677 166 до 11 355 582 ос≥б, тобто на 8 678 416 ос≥б ( у 4,2 раза), а украњнське -- п≥сл¤ вс≥х возз'Їднань!Ч з 23 218 860 до 37 419 053 (в 1,6 раза).
ƒо таких насл≥дк≥в, зв≥сно, призв≥в не т≥льки геноцид 30-40-50 рок≥в, а й л≥нгвоцид та етноцид, особливо в сусловсько-брежнЇвськ≥ часи.
≈тн≥чний склад населенн¤ ”крањни зм≥нювавс¤ не на користь кор≥нноњ нац≥њ найр≥зноман≥тн≥шими методами. “ак, лише в 1933 роц≥ з √орьковськоњ, ≤вановськоњ та ≥нших областей було переселено в ”крањну 117149 ос≥б. ¬ оперативному зведенн≥ ¬сесоюзного переселенського ком≥тету при –ад≥ Ќародних ом≥сар≥в —–—– на ≥м'¤ начальника √”Ћј√у тов. ¬ермана пов≥домл¤лось: "ѕлан перевезенн¤ колгоспник≥в на ”крањну виконано на 104,7%". ќперзведенн¤ йшло п≥д грифом: "—рочно. —екретно". ќчевидно, вожд≥ парт≥њ, у ¤коњ, ¤к в≥домо, "не було таЇмниць в≥д народу", бо¤лись, щоб м≥жнародна громадськ≥сть не дов≥далась, що земл≥ виморених голодом украњнц≥в засел¤ютьс¤ рос≥¤нами.
ѕро характер нац≥ональноњ пол≥тики б≥льшовицькоњ ≥мпер≥њ в ”крањн≥ св≥дчить ≥ ставленн¤ ћоскви до украњнських комун≥ст≥в. ƒо 19